Виявлення сформованості читацьких інтересів

Якщо хочеш поговорити з ким-небудь — відкрий книгу. Якщо ти занудьгував — візьми книгу. Якщо хочеш одержати пораду — відшукай її у книзі. Якщо прагнеш знайти друга — подружися з книгою. Якщо мрієш стати справжньою людиною — читай книги. Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму — працюй з книгою. Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня) 1.       Чи вмієш і любиш ти читати? 2.       Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку? 3.       Чи читають тобі книжки вдома? 4.       Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки? 5.       Де можна брати книжки для читання? 6.       Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки? Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах (форма опитування - письмова) 1.       Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва? 2.       Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів. 3.       Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її. 4.       Про що ти найбільше любиш читати? 5.       Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх. 6.       Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки? 7.       На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку? 8.       Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?

ПАТРІОТИЧНІ ВІРШІ про:

• гімн
  
• прапор
• тризуб
• Україну
• рідний дім, хату
• Київ
• українську мову
• вишиванку
• калину
• солов'їв

Гімн                        Н. Поклад

Слова високі,                         Це наша клятва,
Мелодія врочиста,                Заповідь священна,
Державний гімн                     Хай чують друзі й вороги,
Ми знаємо усі.                       Що Україна вічна,
Для кожного села,                Незнищенна,
Містечка, міста –                   Від неї ясне світло навкруги.
Це клич один
З мільйонів голосів.

Наш прапор                  О. Олесь

Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть.
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Тризуб                        В. Паронова

Наш герб – тризуб. У ньому сила                    І у людських серцях воскрес.
Отця небесного і сина.                                     Тризуб, немов сім’я єдина,
Уважно придивись до нього –                          Де тато, мама і дитина
На Духа схожий він Святого,                           Живуть у мирі і любові
Що голубом злетів з небес                              На Україні вольній, новій.

Рідне                       Я.Скидан

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.

Мати                        Д.Павличко

Перше слово – Мати,
Друге – Україна.
Так учився розмовляти
Я, мала дитина.

Кожне слово пахне,
Мов листочок м’яти.
Та, мов квітка з короваю,
Пахне слово «Мати».

Кожне слово святить
Гранями рубіна,
Але сяє, наче сонце,
Слово «Україна».

Пісня про Україну               М. Гринчук

Дівчина-калина                                 Золотила ниву,
В білому віночку                               Голубила небо,
Вийшла із хатини,                            Дітвору щасливу
Стала на горбочку.                          Кликала до себе.

А як заспівала                                  Кличе всіх щоднини
Солов’їно-звінко –                            До краси і згоди
В лісі розстелила                             Пісня України,
Килими з барвінку.                           Що єдна народи.

                               З тобою                       П. Осадчук

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Це моя Україна                   А. Камінчук

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.

Я все люблю                    М. Сингаєвський

Я все люблю в своїм краю:                 Ось дощ веселий напоїв
Криницю, звідки воду п’ю,                   Тужавий колос рідних нив.
Та повні гомону ліси,                            Я все люблю в своїм краю:
Та дзвони срібної роси.                        Найбільше – матінку свою,

Я все люблю в своїм краю:                  Ласкаву, рідну і єдину…
Ось під веселкою стою,                        Люблю, як сонце, Батьківщину.

                            Батьківщина                       А. Камінчук

Он повзе мурашка,
Он хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.

В зелені діброва,
В китицях ліщини.
Глянь, яка чудова,
Наша Україна.

Журавлі над лугом
Линуть рівним клином.
Будь природі другом,
Батьківщині сином.

Маленькому другу                В. Зорік

Де б не жив ти: у містечку, в місті,
В селищі, віддаленім селі –
Над тобою сяє променисто
Щедро сонце рідної землі.

Кетяги червоної калини,
Золотисті колоски в полях –
Це твоя земля, твоя країна,
Найдорожча за усе земля.

Озирнися, друже мій маленький,
Навкруги поглянь: тут все твоє,
Це вона, твоя країна-ненька,
Все, що має, людям віддає.

Як бажаєш щось для себе мати,
Щедрим будь – свою любов віддій
І тоді завжди тебе плекати
Буде твій куточок – рідний край.

Вся моя родина               М. Сингаєвський

Мати, мова, Батьківщина –
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
Три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
Нас навік не роз’єднати.

Україна                   І. Січовик

Красивий, щедрий, рідний край,
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Наш край, що зветься Україна.

Мрія                   Д. Павличко

Як виросту – збудую хату,
На хаті колесо приб’ю
А там я поселю крилату
Лелечу клекітну сім’ю .
Нехай розводиться, гніздиться
По всіх деревах і хатах.
Нехай мені щоночі сниться,
Що я літаю, наче птах.

Наша хата                        І. Гнатюк

Я люблю свою хату,                     І віконце привітне,
І подвір’я, й садок,                        І дубовий поріг.
Де і сонця багато,                         І ряденця строкаті,
І в жару холодок.                          Й рушники на стіні,

Тихо й затишно квіти                    Навіть дим в нашій хаті
Коло хати цвітуть,                        Рідно пахне мені.
І невтомно все літо                      Рідна казка про гнома,
Бджоли в цвіті гудуть.                  Рідна стежка і сад…

Все для мене тут рідне:               Всюди добре, а дома
Стіни білі, як сніг,                         Краще, кажуть, стократ.

                                    Рідний дім                 Є. Железнякова

Хай живе наш рідний дім!
Тепло й затишно у нім.
Тут і тато, тут і ненька,
І бабусенька рідненька,
І веселий наш дідусь
Крутить пишний русий вус.

Наша столиця                                 А. Камінчук

Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах сивого Дніпра
Стоїть столиця наша – Київ.
Квітує свічами каштан,
На храмах грає позолота.
Ось Володимир, ось Богдан,
Он сяють Золоті ворота.
Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір’їни,
Тріпоче синьо-жовтий стяг,
Як вільне серце України.

Ти – дитина України                          Сергій Цушко

Є і в тебе, друже, мова –
Неповторна і чудова.
Мова маминої ласки
І бабусиної казки,
Що у книжці оселилась,
В гарній пісні заіскрилась.
Мова дідуся і тата,
Героїчна і завзята,
З чумаками в Крим ходила,
Рідну землю боронила,
Сталь варила, хліб пекла,
Навіть в космосі була.
Ось яка вона чудова
Наша українська мова!
Пам'ятай же щохвилини:
Ти – дитина України.

Рідна мова                      Сергій Цушко

Кожен рідну мову має, Всяк своєю розмовляє.
Чуєш — мукає телятко,
Весело ірже лошатко,
А кумкає — жабенятко.
Цуценятко гавкає,
Кошенятко нявкає,
Поросятко рохкає,
Соловейко тьохкає,
Гусочки ґелґочуть,
Голуби туркочуть,
Горобчики цвірінчать,
А курочки сокорять.
Кожен рідну мову має
І своєю розмовляє.

Вишиванка                     В. Крищенко

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку.
В нитці сонце золоте,
Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обійму
Я свою матусю.

Український козачок                 І. Гнатюк

А у нас сьогодні свято,
Дуже весело мені, Зараз буду танцювати
В українському вбранні.

У святковій вишиванці, 

У коралях і стрічках,
Вийшла, взута у сап’янці
На високих каблучках.

Ось і музика заграла,
Я лиш руки розвела –
Попливла круг мене зала,
Наче повінь, попливла.

І завмерли діти й гості,
Зникли в вихорі стрічок, -
Я танцюю на помості
Український козачок.

Віночок              В. Паронова

Ой віночку, мій віночку,
В нього я вплету, що схочу:
Ружі, маки і барвінок,
І стебельця материнок.
Ще вплету казки чудові,
Пишні грона калинові
І пісні про Україну.
Я віночок свій надіну
На голівоньку русяву –
Хай красується на славу.

Калина                Н. Лебідь

Калина пишним білим цвітом
Покрила квіти навесні.
А восени, як згасне літо,
Дарує ягідки рясні.

Зриваймо кетяги калини,
Не забуваймо лиш про те:
Калина – символ України,
Калина – дерево святе.  

Солов’ятко            М. Познанська

У саду в нас, на калині,
Як степліє, навесні,
Мов дзвіночки солов’їні,
Розливаються пісні.

Я проснуся рано-рано,
У садочок вийду я:
Під калинонькою встану,
Вивчу пісню солов’я.

Буду так і я співати,
Бо і в мене голос є…
Мама скаже: - В нас у хаті
Солов’ятко є своє!

Дітям. Легенда про Україну

         Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку  на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях.

          Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав:

 – Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? 

 – Працювала, - опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я… 

       Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів:

  – Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… 

      А Україна йому відповідає: 

 – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…

       Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів:

  – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив  її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці…

      Сподіваюся, любі мої, що сподобалася вам легенда про нашу державу.

      Така вона – наша Україна…

Прислів'я та приказки про мову

Прислів'я та приказки про мову

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Від красних слів язик не відсохне.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

І від солодких слів буває гірко.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Красне слово — золотий ключ.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Краще переконувати словами, як кулаками.

М'які слова і камінь крушать.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Не кидай слова на вітер.

Не так то він діє, як тим словом сіє.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово — не полова, язик — не помело.

Слова пристають, як горох до стінки.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово — вітер, письмо — грунт.

Слово до ради, а руки — до звади.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Слово старше, ніж гроші.

Удар забувається, а слово пам'ятається.

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Чиєсь одне слово губить діло.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

Перше погадай, потім повідай.

Що кому треба, той про те й теребить.

Байка байкою, а борщ стигне.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Дурний язик попереду розуму біжить.

Дурний язик — голові не приятель.

Прислів'я та приказки про птахів

1. Де багато пташок, там нема комашок.
2. Доспівалась пташка до зими, прийшлося під стріхою зимувати.
3. Як багато птиць, то не буде гусениць.
4. Всяка пташка свої пісні має.

          Ворона, сорока

1. Вліз межи ворони, кракосії, як вони.
2. Ворона вороні око виклює.
З. Кому ворон над головою кряче, той щастя має собаче.
4. Новину ворона на хвості принесла.
5. Чорний, як вороняче крило.
6. Лякана ворона і куща боїться.
7. Дружні сороки і орла заклюють.

           Соловей
1. Не потрібна солов'ю золота клітка, краще йому зелена вітка.
2. Хоч соловейко і маленький, та пісеньки уда-ленькі.
3. І соловейко не співає, коли їсти він не має.
4. Соловей співає, поки голос має.
5. Гарний соловейко голосом, а жито — коло-сом.
6. Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з'явився колос — пропав голос.

           Ластівка
1. Ластівка день починає, а соловей кінчає.
2. Де ластівка не літає, а на весну додому при-літає.
3. Ластівка весну починає, ще й осінь закликає.
4. Одна ластівка весни не зробить.
5. Першій ластівці завжди холодно, навіть на-прикінці тижня.

            Горобець
1. Горобець-молодець, а ластівка — краще.
2. Восени і горобець багатший.
3. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

            Зозуля
1. Зозуля своє гніздо не в'є, діток своїх роздає.
2. Не всім туди лізти, де зозуля кує.
3. Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
4. Не будь такою, як зозуля.
5. Закувала зозуля — мороз одігнала.

          Лелека
1. Де лелека водиться, там щастя родиться.
2. Лелеко, лелеко, до осені далеко?

         Сова, сич, пугач
1. Не бачить сова, яка сама.
2. Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
3. Сові сонце ріже.
4. Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
5. Мудрий, як сова.

          Орел, сокіл
1. Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
2. Куди орли літають, туди сорок не пускають.
3. Не вчи орла літати, а рибу плавати.
4. Зір, як у орла.
5. Видно сокола по польоту, а сову по погляду.
6. Мавши сокола, з рук не випускай.

Українські народні казки

Казки народів світу

Літературні казки


Мультфільми - казки

Озвучені презентації для дітей

Батьківські збори на тему
ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ

На успішність учнів впливає дуже багато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших серед них є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі під час виконання домашніх завдань, їй нецікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Що таке читання або вміння дитини читати? Це насамперед наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання.

Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків: їхньої ласки, турботи, мудрого слова, поради. На батьківських зборах слід націлювати батьків на те, що вони повинні бути дітям щирими друзями. І якщо в родині теплі, доброзичливі взаємини, то й дитина швидше долає труднощі в навчанні.

Пропоную матеріал до батьківських зборів, присвячених вихованн. У дітей інтересу до читання. За тиждень до зборів кожна родина одержала запрошення, виготовлене дітьми. Напередодні зборів я запропонувала батькам письмово відповісти на запитання анкети.

МЕТА: допомагти батькам усвідомити, що читати з дитиною потрібно щодня, обговорюючи прочитане, використовуючи для уникнення перевтоми фізкультхвилинки, ігрові прийоми; заохочувати батьків передплачувати періодичну пресу, знаходити час і можливості для сімейного читання.

ОБЛАДНАННЯ: виставка дитячих малюнків на тему «Моя улюблена книжка», плакат «Як викликати у дітей інтерес до читання», пам’ятки «Як обговорювати з дітьми прочитане», правила читача, картина для конкурсу «Що б це значило?».

ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Перегляд виставки малюнків « Моя улюблена книжка», обговорення побаченого.

Виступ вчителя.

Впевненість у собі, у своїх силах і можливостях зароджується в дружній, теплій атмосфері сім’ї. Дитина потребує підтримки, уваги, поваги. Якщо в сім’ї з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитини. Не тільки в школі, але і вдома слід вчити дітей читати й любити книжки.

Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко і виразно читати, викликати інтерес до читання. Адже роль книги в житті дуже велика. Чим би не захоплювалася дитина – історією, природознавством, технікою, науковими пошуками – на допомогу їй завжди прийдуть книги. Вони відкриють нові обрії, допоможуть торкнутися історії народу, таємниць природи, буття. Працюювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Маленький учень має працювати в школі з допомогою вчителя, вдома – з допомогою батьків.

Читання нерозривно пов’язане з письмом, а також з іншими навчальними предметами. У більшості випадків, якщо учень добре читає, він і грамотно пише, краще розвинений, естетично вихований. Якщо він уміє визначати головну думку твору, зробити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, йому легше розв’язувати задачі з математики. Дитині, котра погано читає, складно виконувати домашні завдання, їй нецікаво на уроках.

Ми маємо прагнути, щоб наприкінці початкової школи більша частина учнів мала швидкість читання не нижчу, ніж 120 слів за хвилину.

Гарна книга – і вихователь, і вчитель і товариш.

Недарма всі видатні люди закликали до читання.

... Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко

Любіть книгу... Вона полегшить вам життя... Вона вчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини.

Максим Горький

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

Читання – ось краще навчання.

Олександр Пушкін

Протягом першого класу учні переважно навчаються читати вголос свідомо, правильно, плавно, по складах, переходячи наприкінці навчального року до читання цілими словами. Закладаються в цей час і навички виразного читання, особливо знайомого тексу, набуваються й певна швидкість, уміння самостійно працювати з книжкою.

Читання не стане потребою для дитини, як гра й спілкування з однокласниками, якщо не докласти спеціальних зусиль. Дехто скаже, що це справа вчителя й бібліотекаря. Але ж хто краще за батьків знає сина чи доньку? Як часто дитяча пам’ять роками зберігає сказане батьківське слово! Не можна нехтувати цим шляхом до дитячого серця тому, що для вас може так і залишитися таємницею внутрішній світ дитини.

Виникає запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, слід самому ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина й не дивиться на них. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена ними книжка одразу має сподобатися синові чи доньці. З боку дорослих потрібна велика увага до читання молодшого школяра.

Якщо дитина тільки починає виявити інтерес до самостійного читання, купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Але з кожного самостійно прочитаною сторінкою впевненість у своїх силах зростає.

Треба прагнути до того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто захоплюються пригодницькою літераторою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в потрібне русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих. Якщо дитину цікавить життя рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію. У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами – все це сприяє зацікавленню дітей.

Варто звернути увагу батьків на Правила для читачів. Можна запропонувати прочитати їх і згадати, які з них виконує дитина, а які – ні.

Узагальнюючи висловлювання батьків, слід запевнити їх у тому, що зараз, коли їхні діти освоюють ази читання, необхідно допомогти навчитися читати швидко, грамотно, виразно, бо невміння читати впливає не тільки на успішність, але й на загальний розвиток.

Далі можна увімкнути магнітофонний запис з відповідями дітей на запитання: «Яку книгу ви читали недавно. З ким?».

Потім доцільно запитати батьків, чи читають вони книги своїм дітям, чи бувають сімейні читання вихідними або вечорами? Чи потрібні такі читання?

Найчастіше, поки дитина мала, дорослі читають їй. Але як тільки вона пішла до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8-10 років, ми стаємо учасниками діалогу: «Ну, як книга?» - «Нічого, нормальна». І батьки відчувають, що між ними й дитиною – стіна нерозуміння. Щоб не трапилося подібних сцен, слід організовувати сімейне читання. Під час цього читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки.

Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати наступні прийоми. Хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, з бажанням дізнатися, що відбувається далі з героями, дитина в більшості випадків читає самостійно. Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме самостійно. Наступту книгу можна починати читати так само. Поступово у дитини прокинеться любов до читання. Можна розповісти захоплюючий епізод з книги. Молодший школяр запитає обов’язково: «А що далі? Розкажи , що було потім». У відповідь треба дати книгу: «Прочитай, тут знайдеш багато цікавого».

Важлива атмосфера читання й слухання в родині. На вечори сімейного читання можна запрошувати друзів дітей. Виховання любові до книги відбувається значно легше в тих родинах, де дорослі самі люблять читати, багато говорять про книги.

Як починати читати книгу з дитиною?

Слід привчати дітей починати читати з обкладинки й титульгної сторінки книги, де вказані прізвища автора, художника, видавництво, рік видання. Діти, як правило, не звертають уваги й не намагаються запам’ятати ці відомості про книгу. Батьки повинні терпляче вимагати від них, щоб вони запам’ятали автора й художника, назву книги. Корисно буває перед початком читання запитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала і що знає про нього?

Трапляється, що дитина, прочитавши кілька сторінок, заглядає на останню сторінку, щоб швидше довідатися, чим закінчилось. Після цього читає не так уважно, багато пропускає. Батьки мають стежити, щоб у дитини не з’явилася така шкідлива звичка. Не слід розповідати наперед, як розвиватимуться події і чим вони закінчаться.

Обговорення педагогічної ситуації.

Дитина повільно й нерозбірливо читає. Мати дорікає: «Скільки я тебе вчила! Хіба так читають? Дивись, як треба!».

Як ви оцінюєте поведінку матері?

Послухавши відповіді батьків, робимо висновок: слід бути терплячими, щоб не відбити у дітей бажання читати. Хай вони радіють кожному прочитаному слову, гордяться кожною перемогою.

(Далі можна виступ бібліотекаря. Класовод демонструє фізкультпаузи, які необхідно провлдити під час читання з діьтми.)

Необхідно привчити дітей дотримуватися правил гігієни читання. Не можна читати при слабкому освітленні. Світло має падати зліва, і не на обличчя дитини, а на стіл, де лежить книга. Необхідно час від часу давати відпочинок очам.

-Які запитання будуть у батьків?

-Хто з батьків може поділитися досвідом, дати свої рекомендації щодо виховання у дітей інтересу до читання?

Конкурс «що б це значило?»

На картинці намальована поличка з книжками під самою стелею. Переможець, який дотепно відповість, що б це могло означати, отримує приз «Дотепнику».

Хай наші старання, сила, праця, спрямовані на виховання у дітей інтересу до читання, дадуть свої паростки, читання хай стане для дітей справжнньою пристрастю й принесе їм щастя.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

1.Чи любить читати ваша дитина?

2.Чи читаєте ви дитині?

3.Чи обговорюєте прочитане? Як?

4.Чи можна зацікавити дитину читанням? Як?

5.Від чого залежить виразне читання? Як цього навчити?

6.Як ви дієте, якщо дитина не хоче читати або коли, прочитавши трішки, говорить, що втомилася?

7.Ваші прохання, побажання вчителю. Про що б ви хотіли дізнатися на зборах чи в індивідуальній співбесіді?

АНКЕТА ДЛЯ ДІТЕЙ

1.Що ви більше любите – читати чи слухати читання дорослих?

2.Чи читають у вашій родині книги вголос ввечері, для всіх?

3.Хвалять чи сварять вас батьки, коли ви читаєте?

ПРАВИЛА ЧИТАЧА

1.Старайся читати вголос, не поспішай, замислюйся над змістом прочитаного.

2.Зверни увагу на те, як поводяться герої книжок, вчися в них доброго.

3.Коли закриватимеш книжку, подумай, чого вона тебе навчила.

4.Умій берегти книгу.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЯК ВИКЛИКАТИ У ДІТЕЙ ІНТЕРЕС ДО ЧИТАННЯ?

1.Читайте не більше ніж 10-15 хвилин.

2.Перш ніж читати, провітріть кімнату, приберіть зі столу предмети, які відволікають увагу.

3.Якщо дитина втомилася, зробіть фізкультпаузу.

4.Не бійтеся хвалити дитину.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЯК ОБГОВОРЮВАТИ З ДІТЬМИ ПРОЧИТАНЕ?

1.Виясніть перед читанням чи під час читання значення незрозумілих слів.

2.Запитайте, чи сподобалося дитині прочитане. Чим? Що нового вона дізналася?

3.Попросіть дитину розповісти про головного героя, головні події.

4.Які слова й вирази запам’яталися?

5.Чого навчила книга?

6.Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш.